Вільям Мартін та колеги з Дюссельдорфа: бактерії й археї могли стати клітинами окремо

Дослідницька група з Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі під керівництвом біолога Вільяма Мартіна опублікувала в журналі Science Advances статтю, у якій стверджується: бактерії та археї могли незалежно одна від одної перейти від неживої матерії до повноцінних живих клітин. За словами Мартіна, генетичний код міг виникнути один раз, але життя — двічі.

Хто стоїть за дослідженням

Автором дослідження є Вільям Мартін — біолог з Університету Генріха Гейне в Дюссельдорфі. Як зазначає лише джерело 24tv.ua, коментар щодо роботи також надала біолог Наталія Мрнявац; у матеріалі NV інших авторів, окрім Мартіна, не названо.

Що встановили Мартін та колеги

Спільний предок усіх сучасних клітин, відомий як LUCA, мав ферменти лише приблизно для половини метаболічних реакцій. Решту реакцій у раннього LUCA забезпечували природні хімічні процеси за участю металів. За даними лише джерела 24tv.ua, на ранніх етапах роль каталізаторів виконували природні метали в гідротермальних джерелах, а температурний діапазон реакцій становив 20–100 градусів Цельсія.

Як бактерії та археї заповнили прогалини

• Ферменти бактерій і архей для однакових хімічних реакцій мають різне походження.
• Бактерії винайшли 89 власних ферментів, а археї — 38 власних ферментів, щоб закрити прогалини в хімічних ланцюжках.
• У лабораторних умовах фосфіт разом з паладієм забезпечував потрібні реакції без участі АТФ і ферментів.

Автори наголошують, що це поки що гіпотеза і для її підтвердження потрібні додаткові дослідження.