Вайомінг: історія, географія та цікавинки штату

Вайомінг: штат у серці Скелястих гір

Вайомінг — це один із найменш населених штатів США, площею майже як половина України, де живе трохи більше 580 тисяч людей. Тут немає жодного мегаполіса, натомість є незаймані прерії, гірські хребти, геотермальні джерела Єллоустоуну та давні стежки ковбоїв і траперів. Для українського читача Вайомінг цікавий передусім тим, що саме тут знімали культові вестерни, тут починалася трансконтинентальна залізниця, а в містечку Джексон зародився стиль життя, який пізніше перейняли курорти від Аспена до Карпат.

Штат часто називають “Wonderful Wyoming” — це офіційне гасло на номерних знаках автомобілів. Для мандрівника, підприємця чи просто допитливого читача Вайомінг — це поєднання дикої природи, вугільної промисловості, ранчо і тиші, якої в Україні майже не лишилося. Розповімо про нього детально: від географії та історії до того, як влаштована економіка, чому тут такий особливий клімат і що варто побачити, якщо колись випаде нагода відвідати цей край.

Географія, клімат і природні зони Вайомінгу

Вайомінг лежить на заході США, у так званому Гірському регіоні. На заході штату здіймаються хребти Скелястих гір — Тітон, Вінд-Рівер, Абсарока, на сході — високі рівнини Великих Прерій, які поступово переходять у чорноземоподібні ґрунти Небраски. Середня висота території — близько 2040 метрів над рівнем моря, що робить Вайомінг одним із найвищих штатів країни. Найвища точка — гора Ганнетт-Пік (4207 м) у масиві Вінд-Рівер, найнижча — долина Бель-Фурш біля кордону з Південною Дакотою (945 м).

Клімат Вайомінгу — різкоконтинентальний і напівпосушливий. Середні температури січня коливаються від -6°C на південному сході до -12°C у горах, липня — від +17°C у гірських долинах до +25°C на рівнинах. Опадів випадає мало: 150-400 мм на рік, більшість — у вигляді снігу взимку й короткочасних злив улітку. Саме тому тут такі чисті небо і повітря: вологість низька, а пилові бурі з Великих рівнин трапляються рідше, ніж у Колорадо чи Монтані.

Територія штату поділяється на кілька чітких природних зон:

• Гірська зона Скелястих гір (Тітон, Єллоустоун) — високогірні ліси, альпійські луки, льодовики і геотермальні поля.
• Зона базальтових плато — рівнинні простори з вулканічними породами, де ростуть сосни пондероза і ялівець.
• Високі прерії — типове “Дике Заходу” з бизонами, койотами, антилопами-вилорогами (pronghorn).
• Басейн Біг-Хорн — посушлива улоговина на півночі, де збереглися ранчо часів кінця XIX століття.

Через таке розмаїття рельєфу Вайомінг — це штат, де можна зранку кататися на лижах у Джексон-Хоул, опівдні спускатися до спекотного каньйону Флемінг-Джордж, а ввечері милуватися заходом сонця над рівнинами Ларамі. Для туриста з України це нагадує подорож Карпатами й Одеською областю водночас — тільки в набагато більших масштабах.

Показник	Вайомінг	Для порівняння: Колорадо
Площа	253 348 км²	269 837 км²
Населення	~584 тис.	~5,9 млн
Середня висота	2040 м	2070 м
Середня температура липня	+17…+25°C	+15…+23°C
Річні опади	150-400 мм	250-500 мм

Гідрографія та ґрунти

Головні річки Вайомінгу — Снейк, Грін-Рівер, Біг-Хорн, Норт-Платт і Шайєнн. Усі вони належать до басейнів Міссісіпі або Колумбії. Снейк і Грін-Рівер несуть свої води у Тихий океан, а решта — в Атлантику через Міссурі та Міссісіпі. Такий поділ робить штат своєрідним “гідрологічним хрестом” континенту: вода тут розходиться у два протилежні океани. У гірських масивах збереглися невеликі льодовики, зокрема на Тітоні та Вінд-Рівер, хоча їхня площа за останні 50 років скоротилася майже вдвічі.

Ґрунти Вайомінгу переважно кам’янисті, з виходами вапняків і гранітів. У долинах Біг-Хорн, Шайєнн і Паудер-Рівер трапляються родючі алювіальні ґрунти, придатні для землеробства. На високогір’ях поширені підзолисті й гірсько-лугові ґрунти, бідні на гумус, але стійкі до випасання худоби. Саме тому фермери Вайомінгу здавна спеціалізуються на м’ясному скотарстві, а не на рослинництві.

У масиві Вінд-Рівер є мальовниче озеро Джефферсон, назване на честь експедиції 1805 року. У нього впадає струмок із печери Фрі-Роубі, де 1989 року знайшли сліди доісторичних бактерій, що живуть у сірчаній воді. Це відкриття згодом використали NASA під час підготовки місій до Марса — як приклад мікробного життя в екстремальних умовах.

Історія Вайомінгу: від індіанських племен до штату

Перші мешканці та епоха Великих прерій

До приходу європейців територією сучасного Вайомінгу кочували кілька індіанських народів. Найвідоміші з них — кроу, шошони, чорноногі (сіу) та арапахо. Вони полювали на бізонів, збирали дикий рис у долині Біг-Хорн і торгували хутром уздовж річки Снейк. Археологічні знахідки, зокрема на стоянці ущелини Пайн-Ап, свідчать про присутність людини на цій землі щонайменше 12 тисяч років. Окремі петрогліфи в районі Скелястих гір мають вік близько 10 тисяч років, тобто значно давніші за перші поселення в Україні трипільської культури.

У XVIII столітті сюди почали заходити франко-канадські трапери, які полювали на бобра і куниць. Їхні звіти — зокрема, записи П’єра-Антуана Тібо 1795 року — стали першими письмовими описами Вайомінгу. Саме тоді річка Біг-Хорн, гори Тітон і ущелина Бойєр отримали свої назви, якими ми користуємося досі.

Трансконтинентальна залізниця і “День різанини”

Різкий поворот в історії Вайомінгу стався 1869 року, коли на станції Промонторі-Пойнт (нині частина міста Еверетт) було забито “Золотий костиль” — символічне з’єднання трансконтинентальної залізниці Юніон-Пасифік. Дорога пройшла саме через Вайомінг, бо інженери обрали найпряміший маршрут через Скелясті гори. Це дало штату десятки робочих місць, нові містечка (Шайєнн, Ларамі, Роулінс) і приплив переселенців.

Паралельно тривала війна з індіанцями. Найбільшою трагедією стало “Вбивство на Санд-Крік” 1864 року, коли колорадські війська під командуванням полковника Джона Чівінгтона атакували мирне село шайєнів і арапахо, що вже здалися. Загинули понад 230 осіб, переважно жінки й діти. Цей епізод увійшов в історію як приклад жорстокого порушення угод з корінними народами. Сьогодні в містечку Евінг, штат Вайомінг, є меморіал, де щороку в грудні вшановують загиблих.

У 1869 році територія отримала права на самоврядування, а 1890 року Вайомінг офіційно став 44-м штатом США. Він став першим штатом, де жінки отримали право голосу (територіальний закон 1869 року, підтверджений при вступі до Союзу 1890-го). Це рішення називають “Вайомінгським компромісом”: політики хотіли привабити більше родин на новий захід, тож надали рівні виборчі права, щоб збільшити кількість поселенців.

XX століття: від ранчо до туризму

На початку XX століття Вайомінг жив переважно скотарством і видобутком вугілля. Залізничні компанії Union Pacific та Burlington Northern побудували тут розгалужену мережу колій, яка діє й досі. Велика депресія 1930-х ускладнила становище ранчеро, але вже в 1940-х роках штат отримав нове дихання завдяки військовим базам (особливо авіабазі Філіпс поблизу Шайєнна) і розвитку нафтовидобутку в басейні Паудер-Рівер.

Справжній туристичний бум почався після 1972 року, коли у Вайомінгу з’явився перший національний парк — Єллоустоун. Сьогодні це найвідвідуваніший нацпарк США: понад 4 мільйони туристів на рік. Другий за популярністю — Гранд-Тітон, відкритий 1929 року, але популярний лише з 1950-х, коли тут проклали асфальтовані дороги. Сучасний Вайомінг — це симбіоз трьох галузей: туризму, енергетики й агровиробництва, де туризм дає майже третину бюджету.

Сучасна доба: 1990-ті до сьогодні

У 1990-х Вайомінг пережив бум видобутку природного газу в басейні Грін-Рівер, що тимчасово подвоїв бюджет штату. Частину грошей спрямували на розвиток університетів у Ларамі та Шайєнні, реконструкцію історичних будівель і створення Фонду дикої природи (Wyoming Wildlife Fund). Водночас посилилися екологічні конфлікти: фермери й енергетики вимагали нових ділянок, а природоохоронці блокували розширення кар’єрів. Цей конфлікт досі залишається невирішеним.

На початку 2000-х Вайомінг першим серед штатів прийняв закон про видобуток рідкісноземельних елементів. Наприкінці 2010-х штат став полігоном для випробування електровантажівок Tesla Semi, які курсують між шахтами Паудер-Рівер і залізничними терміналами. У 2020-2022 роках Вайомінг брав участь у федеральній програмі з відновлення популяції грізлі: у горах Тітон і Єллоустоун випустили понад 30 ведмедів, привезених із Монтани.

Населення, міста та культура Вайомінгу

Найбільше місто Вайомінгу — Шайєнн, столиця штату, де живе близько 65 тисяч осіб. Друге за розміром — Каспер (60 тис.), третє — Ларамі (32 тис.). Для українського читача ці цифри видаються незвичними: Шайєнн за площею більший за Львів, але за населенням — як середній районний центр на Полтавщині. Така структура пояснюється тим, що Вайомінг історично будувався навколо ранчо і залізничних станцій, а не промислових агломерацій.

Населення штату — одне з найоднорідніших у США: понад 84% білих, 10% латиноамериканців, близько 2% корінних американців, решта — азійці та афроамериканці. Вайомінг також один із лідерів за часткою людей похилого віку: медіанний вік тут 39 років проти 38 у середньому по США. Це пов’язано з тим, що молоді виїжджають на навчання в Колорадо й Юту, а повертаються лише після виходу на пенсію.

Мовна ситуація теж цікава. Для додаткового контексту Офіційна мова — англійська, але через шахтарські поселення XIX століття тут збереглися сліди валлійської, фінської, німецької та навіть української мов. У містечку Ландер є невелика громада нащадків українських переселенців із Галичини, які приїхали на залізничні роботи 1870-х. Досі у Вайомінгу працює церква Святого Миколая, де час від часу править службу священник із Чикаго.

Культура Вайомінгу — це суміш ковбойських традицій, гірського туризму і фронтирного духу. Щороку в липні в Шайєнні проходить Cheyenne Frontier Days — одне з найбільших родео у світі, куди приїздять понад 250 тисяч глядачів. У Каспері діє Національний музей родео та історії Заходу, а в Джексоні — Музей мистецтв національного парку Гранд-Тітон, де виставляють роботи Томаса Морана і Вільяма Генрі Джексона.

Місто	Населення	Основна галузь	Відстань до Шайєнна
Шайєнн	~65 000	Державне управління, логістика	0 км
Каспер	~60 000	Нафтовидобуток, виробництво	270 км
Ларамі	~32 000	Освіта (університет), залізниця	85 км
Джексон	~10 000	Туризм, гірські лижі	480 км
Рівертон	~12 000	Видобуток вугілля, урану	350 км

Освіта, наука й університети

Вища освіта у Вайомінгу зосереджена в Університеті Вайомінгу (Ларамі) — єдиному дослідницькому закладі штату, заснованому 1886 року. Тут працюють школи права, медицини, гірничої справи та екології. Близько 14 тисяч студентів щороку здобувають ступені від бакалавра до PhD. Університет має власний геологічний музей, де зберігаються скам’янілості динозаврів із формації Моррісон.

Крім того, у Вайомінгу діє мережа коледжів: Каспер-коледж, Шайєнн-коледж, Центральний коледж у Рівертоні. Вони готують технічних спеціалістів для шахт, ранчо і туризму. Середня вартість навчання — 4500 доларів на рік для мешканців штату і 12 тисяч для іноземців. Для порівняння: в Каліфорнії аналогічні програми коштують 25-30 тисяч доларів.

Університет Вайомінгу має давні наукові зв’язки з Україною: у 1990-х тут працювала спільна програма з Інститутом геології НАН України, а в 2010-х — обмін студентами з Львівським національним університетом імені Івана Франка. Кілька українських науковців захистили в Ларамі дисертації з гірничої справи та екології.

Релігія та громадські меншини

За даними перепису 2020 року, близько 60% дорослих жителів Вайомінгу ідентифікують себе як християни: половина — протестанти (переважно євангеліки і мормони), решта — католики. Близько 30% населення не належать до жодної релігії, що для Гірського Заходу досить високий показник. У Джексоні й Каспері є невеликі буддистські громади, у Шайєнні — невелика єврейська община, яка підтримує синагогу 1901 року.

Українська діаспора у Вайомінгу налічує орієнтовно 2-3 тисячі осіб, переважно нащадків переселенців кінця XIX — початку XX століття. Найбільші скупчення — у Ландері, Шайєнні та Каспері. Діє громадський центр “Карпати” у Шайєнні, де влаштовують щорічні збори й ярмарки. Молодь діаспори підтримує зв’язок з Україною через соціальні мережі та волонтерські проєкти допомоги ЗСУ.

Економіка Вайомінгу: енергетика, туризм і ранчо

Видобувна промисловість

Вайомінг — один із найбільших вугільних штатів США. Басейн Паудер-Рівер на сході видобуває понад 300 мільйонів тонн вугілля на рік, переважно для електростанцій, що працюють на експорт до Азії. Крім того, тут видобувають нафту (понад 90 млн барелів на рік), природний газ і навіть уран. Саме уранова копальня біля містечка Джеветт у 1950-х роках постачала сировину для перших ядерних боєголовок США, а сьогодні працює переважно на атомні електростанції Європи.

У 2020-2024 роках галузь переживає спад через перехід США на відновлювані джерела. Частину шахт закрито, частину переобладнано на видобуток рідкісноземельних металів, потрібних для електромоторів і вітрових турбін. Цікаво, що Вайомінг одним із перших у країні прийняв закон про регулювання майнінгу криптовалют: тут працюють великі дата-центри на дешевій вугільній електроенергії.

Туризм і природні пам’ятки

Туризм приносить штату близько 3,8 мільярда доларів на рік. Головні точки тяжіння — Єллоустоун, Гранд-Тітон, національна стежка Теодор-Рузвельт (її частина проходить Вайомінгом), ущелина Флемінг-Джордж і форт Ларамі. Останній — це реконструкція старого форту 1834 року, де зупинялися мандрівники на шляху до Орегону. Влітку сюди приїздять школярі з усієї країни, щоб побачити, як виглядало життя перших поселенців.

У Єллоустоуні відвідувачів чекають понад 10 тисяч гейзерів, гарячих джерел і грязьових вулканів, зокрема знаменитий гейзер “Старий Служака” (Old Faithful), що вивергається кожні 90 хвилин. У Гранд-Тітон — альпійські озера з кришталево чистою водою і скелі, що здіймаються на 2 тисячі метрів над долиною. Для українця, який звик до Карпат, враження від Тітон подібне до прогулянки Чорногірським хребтом, тільки в рази більших масштабів.

Сільське господарство

Скотарство — основа ранчо-культури Вайомінгу. Тут вирощують велику рогату худобу (близько 1,3 мільйона голів) і овець (понад 350 тисяч). Найбільші ранчо мають площу 200-300 тисяч гектарів — це як дві середні українські області. Працюють вони переважно на випас, без зернової відгодівлі, тому місцева яловичина вважається екологічно чистою.

Рослинництво обмежене посушливим кліматом, але зростає в долинах Біг-Хорн і Шайєнн. Тут сіють пшеницю, ячмінь, цукрові буряки й люцерну. Частка органічного виробництва — близько 8%, що значно вище середньоамериканського показника. Усе це робить Вайомінг цікавим для аграрного експорту: штат постачає м’ясо до Японії, Південної Кореї, ЄС і навіть деякі партії до України як преміальну яловичину для ресторанів.

Податки, бюджет і держрегулювання

Вайомінг — один із небагатьох штатів без податку на прибуток фізичних осіб. Бюджет формується переважно з податків на видобуток корисних копалин (severance tax), акцизів на нафту, вугілля і газ, а також з туристичних зборів і податку з продажів. Завдяки цьому вдається утримувати низькі місцеві податки і фінансувати школи без додаткових зборів з батьків.

Середня річна зарплата у Вайомінгу — близько 56 тисяч доларів, у шахтарів і нафтовиків — 80-110 тисяч, у ранчеро — 35-45 тисяч, у туристичному секторі — 25-32 тисячі. Безробіття стабільно низьке (3-4%), але відчутний дефіцит медичних працівників і вчителів. У відповідь штат запровадив програму погашення студентських кредитів для тих, хто переїздить у Вайомінг працювати вчителем чи медсестрою на 3+ роки.

Цікаві факти, легенди та сучасна репутація штату

Сім цікавинок, які варто знати

1. Вайомінг — єдиний штат, чиї кордони прямокутні (за винятком невеликої ділянки на заході, де проходить вододіл Скелястих гір). Це наслідок землевпорядкування 1868 року, коли територію розбили на рівні ділянки для залізниці.
2. У містечку Дубойс є “Дірка в стіні” (Hole-in-the-Wall) — природна ущелина, де 1880-х ховалися знамениті бандити, зокрема Бутч Кессіді. Сьогодні тут музей під відкритим небом.
3. У 1985 році Вайомінг офіційно проголосив себе “Штатом рівних можливостей” і скасував усі обмеження щодо права носіння зброї у відкритому доступі. Це діє й досі, хоча місто Шайєнн має власні обмеження.
4. У Вайомінгу знаходиться найстаріший у США діючий банк — First National Bank of Buffalo, відкритий 1871 року. Він досі приймає клієнтів і зберігає скриню, якою користувався знаменитий шериф Баффало Білл.
5. Тут живе найбільша популяція антилоп-вилорогів (pronghorn) у світі — близько 500 тисяч особин, що становить понад 60% світової популяції. Це найшвидші наземні тварини Північної Америки, здатні розвивати швидкість до 90 км/год.
6. У містечку Грін-Рівер знайдено одну з найбільших колекцій скам’янілох риб — понад 200 видів, що жили 50 мільйонів років тому в еоценовому озері. Колекція зберігається в місцевому музеї та експонується у Смітсонівському інституті.
7. У Вайомінгу працює єдина у США школа, де діти катаються на конях до шкільного автобуса. Це школа округу Суліван, де 90% учнів — нащадки ранчеро і живуть на відстані 30-50 км від населених пунктів.

Що варто знати мандрівнику з України

Якщо ви плануєте подорож до Вайомінгу, найзручніший час — з кінця травня до середини вересня, коли відкриті всі дороги й гірські перевали. Взимку температура може падати до -30°C, а гірські маршрути закривають через сніг. Віза — стандартна американська B1/B2, страхування обов’язкове через ризик гірських травм. Внутрішні перельоти — через Денвер або Солт-Лейк-Сіті, прямих рейсів з України немає.

Для короткої подорожі вистачить 7-10 днів: 3 дні на Єллоустоун, 2 дні на Гранд-Тітон, 1 день у Джексоні, 1 день на переїзд до Шайєнна, 1 день на форт Ларамі. Оренда авто обов’язкова — громадський транспорт у Вайомінгу розвинений слабко, а відстані між пам’ятками сягають 200-300 км. Бюджет на тиждень для однієї особи — близько 1500-2000 доларів з авто і житлом середнього рівня.

Міфи та правда про Вайомінг

Попри популярність у кіно й літературі, Вайомінг для багатьох українців залишається “тим штатом, де Ілон Маск будує свої ракети”. Насправді SpaceX має лише невеликий випробувальний полігон у Боземані (це Монтана), а в самому Вайомінгу ракетна галузь представлена тільки історичними мінами, де випробовували твердопаливні двигуни для “Мінітменів” 1960-х.

Ще один поширений міф — що Вайомінг “суцільно вкритий ранчо”. Насправді лише 14% території — приватні сільськогосподарські угіддя, ще 6% — міські території, решта — федеральні землі (нацпарки, ліси, пасовища під орендою). Тому пейзаж Вайомінгу значно різноманітніший, ніж на стереотипних світлинах ковбоїв.

Часто кажуть, що в штаті “жити дешево”. Це правда лише частково: житло у Шайєнні й Каспері справді дешевше, ніж у Каліфорнії, але в Джексоні та деяких гірських селах ціни на нерухомість вищі, ніж у Лос-Анджелесі. Середня вартість будинку в Джексоні — близько 1,8 мільйона доларів, тоді як у Шайєнні — близько 350 тисяч.

Існує також міф, що Вайомінг — “штат лише для білих”. Насправді в шахтарських містах Грін-Рівер і Рок-Спрінгс живе велика латиноамериканська громада, а також є невеликі громади в’єтнамців, бірманців і сомалійців, які приїхали працювати на нафтових промислах. Школи цих міст двомовні, а в Рок-Спрінгс навіть є храм буддистської традиції Тхеравади.

Поширені запитання

Де знаходиться Вайомінг і до якої країни він належить?

Вайомінг — це штат на заході США, у гірському регіоні, межує з Монтаною, Південною Дакотою, Небраскою, Колорадо, Ютою та Айдахо. Це частина Сполучених Штатів Америки з 1890 року, столиця — місто Шайєнн.

Яка площа і населення Вайомінгу?

Площа Вайомінгу — близько 253 тисяч квадратних кілометрів, населення — приблизно 584 тисячі осіб (2023 рік). За площею штат трохи менший за Румунію, але за населенням — як одне середнє українське місто.

Що таке Єллоустоун і чому він у Вайомінгу?

Єллоустоун — це перший у світі національний парк, відкритий 1872 року, і лише невелика його частина лежить у Вайомінгу (решта — у Монтані та Айдахо). Тут понад 10 тисяч гейзерів і гарячих джерел, зокрема відомий гейзер Старий Служака.

Чи безпечно подорожувати Вайомінгом?

Вайомінг вважається одним із найбезпечніших штатів для туристів: рівень злочинності тут нижчий за середньоамериканський. Головні ризики — дика природа (ведмеді грізлі, гірські леви), різкі перепади температури й ізольованість деяких трас, де мало заправок і зв’язку.

Скільки коштує переліт з України до Вайомінгу?

Прямих рейсів немає. Найзручніший маршрут — з Києва через Стамбул, Амстердам або Нью-Йорк до Денвера, звідти внутрішній рейс до Каспера чи Шайєнна. Залежно від сезону квиток в обидва боки коштує 800-1500 доларів у 2026 році.

Чи можна українцю працювати у Вайомінгу?

Так, але потрібна робоча віза H-2B (сезонна) або H-1B (для фахівців). У Вайомінгу є попит на працівників ранчо, гірських гідів, медиків і шахтарів. Зарплати в шахтарстві — від 4500 доларів на місяць, у туризмі — від 2500 доларів.

Яка мова і валюта у Вайомінгу?

Офіційна мова — англійська, валюта — долар США. У туристичних зонах (Джексон, Єллоустоун) персонал часто володіє іспанською, рідше — французькою чи німецькою. Україномовних працівників тут майже немає, тому базовий перекладач у смартфоні обов’язковий.

Що привезти з Вайомінгу як сувенір?

Найпопулярніші сувеніри — вироби з кактусової шкіри (cactus leather), бірюзові прикраси ручної роботи, пляшка єллоустоунського меду, банка місцевого пряного соусу “Шайєнн-перець” і класична касторова капелюха у стилі вестерн. Усе це можна знайти на фермерських ринках Шайєнна і Каспера.

Яка столиця Вайомінгу і чим вона відома?

Столиця Вайомінгу — Шайєнн, місто з населенням близько 65 тисяч осіб, засноване 1867 року як залізнична станція Union Pacific. Тут збереглися будівлі старої залізничної депо, парк західної історії та щорічне родео Cheyenne Frontier Days, яке триває 10 днів у липні.

Чим Вайомінг відрізняється від сусідньої Монтани?

Монтана більша за площею і має гірські масиви Glacier, Вайомінг — нижчий і сухіший, але має два найвідвідуваніших нацпарки США. Населення Монтани дещо більше (1,1 млн проти 584 тис.), однак історично Вайомінг випереджає Монтану в розвитку видобувної промисловості та впровадженні енергетичних інновацій.

Підсумок і практичний крок

Вайомінг — це штат, де дика природа й історія Скелястих гір переплітаються з економікою ранчо, туризму та енергетики. Для українського читача він цікавий як приклад того, як можна зберегти природні ландшафти на десятки тисяч квадратних кілометрів і водночас розвивати сучасну інфраструктуру. Якщо плануєте подорож — почніть із вивчення сезонних обмежень, бронюйте житло в Джексоні заздалегідь і закладайте 7-10 днів на знайомство з Єллоустоуном і Гранд-Тітоном. А якщо залишаєтеся вдома — користуйтеся сучасними вебкамерами нацпарку, що працюють цілодобово: вони дають змогу побачити ведмедів і гейзери в реальному часі.

Читайте також

• 7 років за хабар: що вирок ВАКС у справі екссудді з Одещини означає для громадян
• За шість хвилин через Гагаузію: як дрон перетнув повітряний простір Молдови 20 серпня