Чому справа про дипфейки у Франції важлива для читача в Україні

Прокуратура Парижа 18 серпня 2026 року відкрила провадження щодо дезінформаційної кампанії, яка напередодні президентських виборів Франції 2027 року була спрямована проти двох потенційних кандидатів — колишніх премʼєр-міністрів Едуара Філіпа та Габріеля Атталя. Розслідування стосується ймовірного російського втручання у виборчий процес.

Що саме перевіряє слідство

За даних слідства, на початку літа в соцмережах поширювалися сфабриковані відео з брендингом провідних французьких медіа. У роликах стверджувалося, що у Філіпа діагностували нейродегенеративне захворювання, а на Атталя покладали звинувачення у хворобі Паркінсона та вживанні наркотиків. Атталь публічно назвав ці відео фейковими і звернувся до суду, заявивши про «іноземні втручання, пов’язані з російськими мережами». Філіп утримався від коментарів.

Чому справа виходить за межі Франції

Французьке агентство Viginum припускає причетність пов’язаних із Росією мереж Storm-1516 та Matriochka. Підрозділ AC2 почав перевірку ще до офіційних скарг, а на початку серпня прокуратура вже відкрила справу щодо ймовірних російських операцій впливу проти іншого потенційного кандидата — Рафаеля Глюксманна. Президент Еммануель Макрон не може балотуватися повторно, тож боротьбая за пост розгортається саме між оголошеними або ймовірними учасниками.

Для українського читача ця справа показова як приклад системного використання дипфейків та іноземного інформаційного впливу для дестабілізації виборчих процесів у західних демократіях. Це підтверджує ризик подібних кампаній у будь-якій країні, де відбуваються вибори за участю прозахідних політиків.